В його творах вияви містичного досить різноманітні: від змалювання образів представників демонічного світу до символічних сновидінь героїв, від фантастичних елементів і неймовірних подорожей у минуле та майбутнє - до фантасмагоричних картин і вертепу, феєрії, фарсу. Містика Булгакова насичена філософською проблематикою. Роман, у якому наявні філософські проблеми, ідеї: наприклад, яке призначення людини у цьому світі? Яке її ставлення до світу? Що таке буття і що таке пізнання? Які закони природи рухають світ? Але розглядаються ці питання в літературі більше крізь призму морально-етичного в людині. Філософські романи вивчені вами на уроках зарубіжної і української літератур: Ф.Достоєвський "Злочин і кара”, Л.Костенко "Маруся Чурай” - роман у віршах. Можна пригадати і філософські драми Л. Українки.

В романі ці світи не існують ізольовано. Вони постійно перетинаються, взаємодіють, вони просякнуті спільними мотивами і темами, герої мандрують ними, обростаючи супутниками-двійника-ми. Так, наприклад, образу ієшуа Га-Ноцрі відповідає образ самого Майстра, Іуді - образи барона Майгеля І журналіста-донощика Алоїзія Могарича, Пілату "московському вимірі” - це взагалі уособлення тоталітарної влади (особисто для Майстра - це і система МАССОЛІТ, яка нищила і цькувала його твори.) Показовим у цьому плані є цікавий, на мою думку, крок режисера фільму "Майстер і Маргарита” В. Бортко, який дав грати дві ролі одному актору. Так, Валентин Гафт зіграв роль первосвященика Іудеї Каїфу і у "московській” частині - роль головного енкаведиста, який доволі близько нагадує нам Берію Л. П. На довершення про взаємозв’язок трьох художніх вимірів слід сказати, що всі філософські питання в романі Булгакова вирішуються на рівні саме фантастичного, потойбічного світу.

Обговорюючи це важливе питання, учні виходять на зв’язки твору Булгакова з авторитетними пам’ятками світової літератури, теми і цитати яких імпліцитно присутні в тексті роману: твори Е.Гофмана, Данте Аліг’єрі, М.Гоголя, Й.Гете, А.Чехова, О.Пушкіна, Ф.До-стоєвського та ін. Можливо, більше зв’язків учні знайдуть в паралелях Булгаков - Гофман (головний конфлікт - протистояння митців та філістерів; потворність суспільства, в якому кар’єру роблять такі, як бездара Цахес; гротеск, іронія, фантастичні перетворення простору і часу; осміяння і покарання тих, хто позбавлений творчої уяви і фантазії. Наприклад, за що жорстоко постраждав від "нечистоїсили” фіндиректор вар’єте Римський, якому свита Воланда влаштувала таку ніч жахів, що він перетворився на сивого старого? А він належав до тієї категорії людей, які намагалися вигадувати "обикновенние обьяснения явлений необикновенних”), або в паралелях Булгаков - Гете (назва роману, епіграф, тема Пілата (Фауст перекладає німецькою Новий Заповіт і саме розділи, присвячені Понтію Пілату), спір між Мефістофелем і Фаустом про призначення людини на землі і про те, хто керує життям людини і що таке істина, який продовжується потім в романі "Майстер і Маргарита” між, наприклад, Воландом і Берліозом.

Але паралель Булгаков - Данте найстрашнішим гріхом людини для Данте є зрада, для Булгакова - боягузтво; обидва відштовхувалися від Біблії, у Данте - пекло у потойбічному світі, у Булгакова - уся земля перетворюється на пекло: людині не треба помирати, вона й так живе у пеклі тоталітарного режиму та ін.

Чому письменник сприйняв роман "Майстер і Маргарита” як свій мистецький заповіт? По-перше, Булгаков працював над романом до останніх тижнів свого життя. Вже смертельно хворий, він вносив у текст правки, шліфував стиль. Його роман - це не лише заповіт людству про пріоритети вічних цінностей у житті, а й попередження про те, що очікуватиме людство, якщо воно і далі порушуватиме закони буття.