Слово «мiстерiя» походить вiд грецького i означає таiнство. Мiстерiя в лiтературi Ї масова драматична вистава на сюжети релiгiйних легенд. Як же зрозумiти назву поеми Т. Шевченка «Великий льох»? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати змiст твору. Ця поема поєднує в собi два роди лiтератури: лiрику i епос. Автор порушує в алегоричному змiстi важливу проблему: чи є виннi? I доводить, що «кожному воздається за дiлами його». Поема «Великий льох» є гострою сатирою на полiтику Росii, це протест проти соцiального i нацiонального гнiту украiнського народу. Шевченко спiвчуває росiйському люду, бо його так же гнобили експлуататори, як i наш. Очевидно, що алегоричний характер образiв твору був узятий iз вертепу, який iснував у той час.

Твiр складається iз трьох частин, а в кожнiй iз них є по три образи. У першiй частинi «Три душi» автор показує гноблення за часiв Миколи I, зраду Мазепи, брехливi обiцянки Катерини II, надii народу на об’єднання Украiни з Росiєю. Але «три душi» були покаранi, оскiльки в рiзнi часи вiльно чи невiльно стали причиною певноi нацiональноi трагедii. У другiй частинi «Три ворони» Ї алегоричнi образи найбiльш реакцiйних сил Украiни, Росii i Польщi. Всi вони ворожi народу. Ворони Ї «сестрицi», якi знаходять спiльну мову у боротьбi проти своiх народiв: украiнського, росiйського, польського. Найбiльше хвастається своiми злочинами украiнська «ворона», в образi якоi Шевченко показує нацiональне дворянство. У роздiлi «Три лiрники» поет безжалiсно викриває панське прагнення до наживи: вони з пихою та зневагою ставляться до народу-годувальника. Засуджує зажерливiсть i здирство царських чиновникiв, зневажає украiнську iнтелiгенцiю, лжепатрiотiв за iхню бездiяльнiсть у справi духовного виховання нацii.

Царизм у поемi не тiльки жорстоко пригнiчує украiнський народ, але й цинiчно смiється над його iсторичним минулим. Автор ненавидить не тiльки царя, а i козацьку старшину, помiщикiв

Ї усiх визискувачiв свого народу. Тому, очевидно, Великим льохом, називає Украiну.