1923 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло», темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків назвав «філологічним водевілем» - малося на увазі, що суперечки її персонажів точаться переважно навколо української мови.

Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса «Мина Мазайло». Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему національної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло - головний персонаж п’єси - прагне будь-що пробитися до «власть імущих». А щоб досягти цього, переконаний він, слід зректися своєї предківщини, змінити «недоброзвучне» «плебейськії прізвище на Сіренєва, Розова, Тюльпанова, на крайній випадок - Мазєніна.

«Патетична соната» великою мірою ідейно випливає з «Народного Малахія»: Ілько, поет, який називає себе «Я» - наче продовження самого Малахія. «Проект негайної реформи людини» перетворюється в поетичну програму, щоб «над світом замаяв прапор «вічної любові»». Основні ідеї «Народного Малахія» просліджу ються і в «Патетичній сонаті». Поет нагадує листоношу. Провідною темою стає «Патетична соната» Бетховена, яка, власне, і структурує твір.

Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано.

Українське село… Скільки йому було присвячено творів нашими видатними письменниками і поетами; скільки йому довелося винести! Із п’єс Миколи Куліша постає переді мною воно, розп’яте голодом, здичавіле, жебрацьке; село, де, як і завжди, йде боротьба між багатіями та бідняками. Останні вірять, що прийшов, нарешті, їх час, що доля усміхнулася до них, що чекає їх комуна або колгосп, які дадуть їм те, про що вони мріяли - землю і владу. Але чи не марні ці сподівання?

Микола Куліш - видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені гостро-конфліктні твори М. Куліша зробили визнання їх автору не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Його п’єси відзначалися гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. Згадаймо драму «97» або п’єсу «Мина Мазайло».

Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 - 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки (тепер Цюрупинськ) училище та вступив до приватної гімназії. 1913 року в м. Сочі склав екстерном іспит за 6 класів гімназії, а влітку 1914 року вступив до Одеського університету.

Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу минули в крайній нужді, а то ї злиднях. У 1901 році Микола вперше переступив поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й постійно терпів матеріальну скруту.

Микола Куліш - видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства, що намагається будь-що пристосуватися у новому суспільстві, влізти до керівних посад та партійних органів.

Якщо ви хочете дихати свіжим повітрям, поспішайте у село, де зустрінетесь з героями Миколи Куліша.У цьому розділі ми з вами знову опинилися у селі. Але зараз ми його побачимо за часів Радянської влади. А нашим гідом буде Микола Куліш. Заглибимося трохи в біографію Миколи Куліша. Народився він у 1892 році на Херсонщині. Вже п’яти років відправили його пастушкувати, та ще й нянькою довелося йому бути.

Микола Куліш - одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби «розстріляного Відродження». До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника.

Один із кращих творів Миколи Куліша «Мина Мазайло» висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація «зверху» не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості.