Головні герої повісті «Конотопська відьма» - цитатна характеристика твір - Нотатки школяра

Пошук творів


 

Головна сторінка » Твори з української літератури » Інші укр. автори

Головні герої повісті «Конотопська відьма» - цитатна характеристика
«Конотопська відьма» - сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ'яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями, а в якості спадщини. Письменник вважає, що славне минуле часів Запорізької Січі було забуто, а лінощі, інтриги, недолугість козацьких старшин призвели до занепаду усього суспільно-політичного устрою країни. Цю позицію Квітки-Основ’яненка можна простежити на прикладі головних героїв Микити Забрьохи та його писаря Пістряка.

Микита Уласович Забрьоха – головний персонаж, навколо якого розгортається сюжет. Він є сотником за діяльністю та зарозумілим ледащо за своєю суттю. Автор спеціально добирає зневажливо-просторічні майже образливі слова, описуючи його: «...Зараз схопивсь, випозіхався, вичухався, помоливсь богу, нюхнув разів тричі кріпкої роменської кабаки. ...Голова йому нечесана, чуб не підголений, пика немита, очі заспані, уси розкуйовджені, сорочка розхристана». Забрьоха дурний та недалекий, в усьому радиться та покладається на свого писаря: «...Він без нього ні чарки горілки, ні ложки борщу до рота не піднесе, а вже на пораді, як Пістряк Григорович сказав, так воно так і є, так і буде, і вже і до сто баб не ходи, так ніхто не переможе»

Писар Пістряк – хитрий, підступний писар, що нібито товаришує із Забрьохою, але мітить на його місце, не гребуючи навіть ганебними прийомами: «Зробив з паном сотником, що йому треба було і чого йому давно хотілось. Пошив у дурні. Підвів, щоб не слухав предпісанія начальства, не йшов у Чернігов, … а поки … начальство прочита лепорт, що пан конотопський сотник замість діла прийнявсь відьом топити, подума, що він нерозумний, а то вже й зовсім одурів... "Певно, його замінять, а сотником поставлять... вже ж нікого більше, як мене…Спасибі, що мій дурень гне шию і лізе у біду, як віл у ярмо”»)

Серед інших, треба відмітити таких персонажів , як Явдоха Зубиха, що представляє у творі нечисту силу. Поява подібної героїні підкреслює комічність ситуації, допомагає яскравіше висвітлити якості характеру сотника, писаря та інших.

Усі персонажі добре доповнюють один одного, допомагаючи читачеві отримати якнайповніше враження від життя, відносин та основних моральних орієнтирів українського суспільства того часу.

Схожі твори: