Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші «Брати» (1933), написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль (сім’я була розкуркулена і вислана в північні краї на лісоповал): Років сімнадцять тому назад Ми один одного любили й знали. Що ж ти, брат? Де ж ти, брат? На якому Біломорськом каналі?