У романі-епопеї М. Шолохова «Тихий Дон» зображена історія козацтва у бурхливий час із 1912 по 1922 рік. У цьому добутку Шолохов відбив і своєрідний уклад життя козаків, і їхні традиції, культуру і долю. Роман насичений подіями суспільно-політичного життя, які дуже вплинули на долю донського козацтва. Головні герої роману - люди з яскравими індивідуальними характерами, сильними страстями, непростими долями. Григорій Мелехов, чий моральний вигляд і тернистий життєвий шлях показані в романі найбільше глибоко, не випадково займає центральне місце в романі. У його життєвих шуканнях відбилася доля всього донського козацтва в цей нелегкий час. Із самого дитинства Григорій усмоктує в себе тягу до вільної селянської праці, турботу про зміцнення господарства, про сім’ю. Письменник показує нам, що традиції козацтва містять у собі загальнолюдські моральні цінності. Світ, у якому живе козацтво, наповнений фарбами, насичений красою рідної природи. Автор роману створює прекрасні пейзажі донської землі, які допомагають йому глибше розкрити характери героїв, а читачам - перейнятися силою і красою життя козацтва. Початок роману малює побут і долю козачої станиці напередодні першої світової війни. Здавалося б, ніщо не передвіщає майбутніх потрясінь. Життя козачого хутора Татарського тече мирно і спокійно. Цей спокій порушується хіба що слухом про зв’язок замужньої солдатки Ксенії Астахової із Гришкою Мелеховим. Вже на самому початку роману ми бачимо самобутні яскраві характери героїв, чиї почуття суперечать загальноприйнятій моралі.

З дитинства я звик чути в слові «козак» щось героїчне. І застільні козачі пісні говорили про це, і історичні фільми. З інтересом я дізнавався про історію козацтва на Доні. Як бігли сюди з Росії протягом століть люди: хто від кріпосного тягла, хто, рятуючись від держави, хто з любові до розбою. І займали землю, сіяли хліб, воювали з татарами і турками, грабували купців і бояр, а часом разом з іншими незадоволеними влаштовували теперішні козачі і селянські війни. Але вже після бунту Пугачова, притягнуте великими пільгами, стало козацтво опорою російським царям, воювало за них і за славу Росії. Кінець цього життя і описує в перших книгах «Тихого Дону» Шолохов. Веселе, радісне, повне праці і приємних турбот життя козаків перериває перша світова війна. І з нею безповоротно валиться віковий уклад. Хмурі вітри задули над донськими степами.