Головна сторінка » Твори з російської літератури XX-XXI ст. » Максим Горький

У категорії творів: 4
Показано творів: 1-4
Сторінка 1


Кінець XIX - початок XX століття - це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період А. М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства. В одній з таких п’єс - п’єсі "На дні” - Горький показав трагедію людини, безвихідність його положення і неукротим моє прагнення до свободи. Ця п’єса відрізняється приголомшливою силою реалізму, яскравістю зображення життя нічліжників. У російській дійсності того часу було чимало людей, які тягнули жалюгідне існування на "дні” життя. Вони були позбавлені всього: даху над головою, хліба, любові, дружби, були жертвами жорстоких і потворних порядків, при яких людина переставав бути людиною. Ці люди живуть сьогоднішнім днем, не думаючи, що буде й що чекає їх завтра. Вони шукають щастя в забутті і повсякденному п’янці. Поруч з ними вмирає людина, а вони цього й не помічають. Дивишся на них - зовнішньо це люди, такі, як усі, а придивишся до них трохи краще і поживеш з ними поруч, і ти поступово станеш таким, як і вони.
В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами та образами. Серед творів Горького п’єса "На дні” займає особливе місце. Письменник показав у ній життя ізгоїв, людей, що розірвали зв’язки з суспільством і начисто залишених їм. На мій погляд, дуже цікаво те, що віковічний філософський спір про людину ведуть не витончені представники інтелігенції, а люди з самих нижніх поверхів життя, роззуті і роздягнені, голодні та позбавлені всіх прав. Вони обговорюють духовні, соціальні та етичні проблеми, які в п’єсі придбали граничну глибину і напруженість. Мешканців нічліжки не залишають байдужими проблеми добра і зла, свободи, совісті, честі, щастя, життя і смерті. Все це їх цікавить у зв’язку з ще більш важливою проблемою: що таке людина, для чого він з’являється на землю, в чому сенс його життя? Я думаю, що саме в гострому зіткненні ідей слід шукати своєрідність п’єси "На дні”.
У ній представлені люди, кинуті на саме дно життя. Вони кинуті туди суспільством, в якому одні, маючи все, володарюють, вважають себе господарями життя, а інші не мають нічого і стають в’язнями своєї нещасливої долі. Отже, Горький малює нам брудну нічліжку, господарем якої є лицемірний і жадібний старий Костильов. У цій нічліжці живуть люди самих різних верств суспільства. Тут ми бачимо колишнього артиста, слюсаря Кліща, який все ще сподівається вибратися з цієї діри, його вмираючу дружину Анну, Барона, у минулому дворянина, а тепер такого ж жебрака, як і всі мешканці цього підвалу, колишнього телеграфіста Сатіна, злодія Попелу і ще кількох таких самих нещасливих людей.
Порівнюючи роботу письменника над романом і п’єсою, Горький зазначав, що, "пишучи роман, письменник користується двома прийомами: діалогом і описом. Драматург користується тільки діалогом. Він, так би мовити, працює голим словом …”. Дійсно, в будь-якому художньому творі (крім драматургічного) можна зустріти портретний опис героїв і їхніх характерів, пейзажні замальовки і різні міркування автора на ту чи іншу тему. У драматургічному творі немає нічого, крім реплік персонажів і коротких авторських ремарок. Але ремарки служать тільки для пояснення читачеві або акторові обстановки, тому основна смислове навантаження твори укладена в монологах і діалогах персонажів. Саме з них ми можемо скласти портрети героїв, дізнатися про їх характерах і вчинках, покладених в основу твору, тобто розкрити основний ідейний зміст п’єси.