Нарешті весняна пора твір - Нотатки школяра

Пошук творів


 

Головна сторінка » Тематичні шкільні твори » природа та довкілля

Нарешті весняна пора

Варіант 1

Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.

І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю спостерігати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.

Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.

Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.

Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !

 

Варіант 2

Настала тепла пора, яку всі так давно чекали. Ще недавно йшли холодні дощі, а тепер сонечко пригріло, земля просохла. На деревах спочатку набрякли бруньки, а потім з них розгорнулися клейкі молоді листочки.

Навколишній світ зазеленів на очах. Ще вчора навколо все бачилося сіро-коричневим: земля, дерева, кущі. Та й небо якимось безбарвним здавалося. А потім ми й не помітили, як небо стало щоранку радувати нас своєю блакиттю. А ще защебетали пташки, їх дзвінкий гомін почувся знову після довгої перерви. Як же давно ми не чули пташок! Взимку тільки ворони каркали в місті, та зрідка горобець пискав.

Всі вже відвикли від сонечка, відвикли від того, що може бути гарна погода, і що сніг не падає на голову. А весна принесла нам всю цю благодать. Від весняного тепла одразу підвищується настрій, хочеться носитися по вулицях, стрибати від радості, запрошувати друзів у гості, самому до них приходити. Можна стягнути з голови обридлу шапку, розмотати теплий шарф, від якого шия змокла, підставити волосся легкому підбадьорливому вітерцю.

На клумбах розпускаються перші квіти. Біленькі проліски, жовті та фіолетові крокуси. Я особливо люблю проліски - маленькі чудеса на тоненьких стеблинках. Вони боязко піднімають голівки над мокрою, холодною ще землею, а потім стійко тримаються. Їх мочить прохолодний дощ, овівають весняні вітри, а вони все одно вперто тягнуться до сонця. Все живе, скучивши за зігріваючим промінням, тягнеться до сонця.
 

Схожі твори: